завалювати — юю, юєш, недок., завали/ти, алю/, а/лиш, док., перех. 1) Кидаючи, засипати, покривати кого , що небудь чимсь. || Засипати, покривати собою що небудь. || Заповнювати що небудь, закидаючи, засипаючи чимсь. || спец. Засипати шихтою, вугіллям і т. ін … Український тлумачний словник
завалювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
завалювати — лює, Вр. Засипувати; руйнувати розвалюючи що небудь … Словник лемківскої говірки
обваліовати — завалювати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
завалити — див. завалювати … Український тлумачний словник
завалювання — я, с. Дія за знач. завалювати 1 4) … Український тлумачний словник
завалюватися — юється, недок., завали/тися, а/литься, док. 1) Падати, валитися, руйнуючись. || Руйнуватися, обвалюватися, засипаючись. || Падати, провалюватися. || перен. Зазнавати невдачі, провалу в чому небудь (перев. на екзаменах). || перен. Не мати успіху,… … Український тлумачний словник
затоварювати — юю, юєш, недок., затова/рити, рю, риш, док., перех., спец. 1) Скупчувати, нагромаджувати де небудь велику кількість якогось товару, не пускаючи його в обіг. 2) Заповнювати, завалювати що небудь товаром … Український тлумачний словник
привалювати — юю, юєш, недок., привали/ти, валю/, ва/лиш, док. 1) перех.Підминаючи під себе, придавлювати, накривати кого , що небудь. || чим. Валячи, нахиляючи щось, придавлювати, притискувати кого , що небудь. || безос. Засипати, завалювати, причавлювати… … Український тлумачний словник
забивати — I = забити (б ючи по якомусь предмету, уганяти що н.), у[в]бивати, у[в]бити, заганяти, загнати, у[в]ганяти, у[в]вігнати; загороджувати, загородити, засаджувати, засадити (різко, із силою) II ▶ див. завалювати, заглушати 1), набити I … Словник синонімів української мови